Може папілома перерости в рак? Злоякісна або доброякісна?

Папіломи – це в більшості своїй доброякісні новоутворення вірусної етіології. Науці відомо більше 100 типів ВПЛ (вірус папіломи людини) деякі з яких можуть перероджуватися в рак. Локалізуються патологічні нарости на будь-якій ділянці тіла, в тому числі слизових оболонках і статевих органах.

Доброякісна папілома абсолютно невинне з медичної точки зору новоутворення. Найчастіше люди прагнуть позбутися від неї в силу естетичного дискомфорту. А ось злоякісна папілома вимагає негайного видалення, оскільки зволікання може коштувати життя пацієнту. Давайте розберемося, які штами вірусу схильні до озлокачествлению.

Зміст

Типи ВПЛ

Папіломатоз поширене захворювання – носіями інфекції є більше 70% росіян, однак зовнішні прояви патології можуть бути не у всіх. Часто після зараження вірус тривалий час присутні в організмі латентно (« сплячому режимі») і лише при створенні сприятливих для нього умов починає активну життєдіяльність. В результаті такої активізації може з’явитися папілома, кондилома або бородавка.

У цілком здорових людей імунна система здатна пригнічувати клітини вірусу, тому інколи протягом всього життя вони є лише носіями ВПЛ, без видимих проявів недуги.

Важливо!Так як самостійно визначити тип інфекції та ступінь ризику неможливо, для того щоб папілома не перейшла в рак ігнорувати ознаки захворювання не можна, зверніться до лікаря і пройдіть діагностику.

ВПЛ ділять на три основні групи:

Не онкогенні новоутворення – ніколи не переходять в рак штами 6, 42, 43, 44;
Середнього ступеня онкогенного ризику – серотипи 31, 33, 35, 51, 52, 58;
Онкогенні або папіломи канцерогенного типу (ризик виникнення злоякісної пухлини високий) – це штами 16, 18, 36, 45.

Злоякісна папілома розвивається поступово протягом декількох місяців або навіть років. Потрапляючи в організм онкогенні ДНК вірусу, вбудовуються в ядро здорової клітини, провокують мутацію, результат – це пухлина злоякісного характеру.

Знаючи про те, як передається вірус, ви зможете захистити себе від інфікування, а відповідно знизити ризик утворення злоякісної папіломи.

Шляхи передачі вірусу

Заразитися ВПЛ можна кількома способами.

При сексуальному контакті – патогенні ДНК присутні не тільки в спермі і генітальних виділеннях партнера, але і в слині, сечі. Пам’ятайте – в даному випадку презерватив не надійний засіб контрацепції, клітини вірусу здатні проникати навіть крізь пори латексу.
В побутових умовах – ВПЛ залишається на предмети особистого користування інфікованої людини. Тактильний контакт також може стати причиною зараження.
Громадські місця – тепле вологе середовище сприятливе умова для розмноження і життєдіяльності папіломавірусу – це лазні, сауни, басейни і навіть відкриті водойми.
Від матері дитині – ВПЛ може бути переданий малюкові під час проходження по родових шляхах (звичайно в тому випадку, якщо породілля інфікована).

Буває так, що нові папіломи розвиваються в результаті самоинфицирования, цьому сприяє травма або тертя вже наявного наросту про одяг.

Група ризику

Існують фактори, що призводять до активного розмноження ВПЛ в організмі людини, це:

Аутоімунні, алергічні захворювання;
Дерматологічні хвороби запального характеру;
Спадковість;
Гормональний дисбаланс;
Безконтрольна антибіотикотерапія;
Стреси, нераціональне харчування;
Надмірний прийом оральних контрацептивів;
Безладні статеві зв’язки.

Для того щоб вчасно зреагувати та не допустити переродження папіломи в рак слід правильно розпізнавати симптоми.

Симптоматика

Після впровадження вірусу інкубаційний період може тривати кілька місяців або років. При створенні сприятливих факторів відбувається активізація ВПЛ, і можуть розвинутися симптоми папіломатозу, тобто з’явитися характерні шкірні нарости.

А саме:

Проста папілома – діаметр новоутворення від 1 мм до 2 див. Часто зливаються в групи, утворюючи єдиний конгломерат, бувають круглі або на ніжці, відтінок варіює від тілесного до темно-коричневого. Локалізуються на поверхні шкіри, ризик перетворення в ракові пухлини-мінімальний;
Генітальна загострена кондилома – нагадує гребінь півня або кольорову капусту. При цьому можливий свербіж, печіння, набряклість, кровоточивість, незначна болючість під час сексуальної близькості. Таке новоутворення з більшою часткою ймовірності перероджується в злоякісну пухлину;
Плоска генітальна кондилома – локалізується на шийці матки, сигналізує про хронічному активному перебігу ВПЛ. Це папіломи високого онкогенного ризику і зволікати з їх видаленням не можна.

Важливо!Видаливши злоякісну папілому на ранній стадії, ви попереджаєте метастазування і підвищуєте свої шанси на повне одужання.

Найбільш онкогенними є ВПЛ типу 16, 18, 36, 45, 70 – інфекція вражає слизові оболонки ротової порожнини, статевих органів і анального отвору. Наявність в організмі вірусу 56 і 66 штамів підвищує ризик розвитку меланоми, карциноми (різновиди злоякісних пухлин шкіри).

Проте присутність інфекції ще не означає рак. Звичайно, ступінь ризику зростає, але регулярний лікарський моніторинг, профілактичні дії допоможуть придушити недуга ще на передракової стадії та запобігти онкологічний процес.

Папілома або меланома – ознаки малігнізації

З’явився на тілі патологічний наріст спочатку не доставляє ніякого дискомфорту. Далі, якщо новоутворення спровокував онкогенний штам вірусу, воно почне видозмінюватися, перероджуючись в меланому.

Про те, як виглядає злоякісна папілома на тілі можна судити за наступними ознаками:

Зміна кольору (найчастіше від світлого тону до темного);
Навколо наросту утворився білий ореол або навпаки почервоніння (запалення);
Межі папіломи розмиті;
Спостерігається інтенсивний ріст;
З’явилися неприємні відчуття (наприклад, свербіж, печіння, болючість при пальпації);
Розтріскування поверхні новоутворення;
Виділення ексудату, кровоточивість

Звичайно, для визначення діагнозу місце ураження повинен оглянути лікар і при підозрі на онкологію призначити необхідні дослідження. Тільки так можна встановити тип вірусу і призначити найбільш ефективне лікування.

Важливо!При виявленні хоча б одного з перерахованих вище ознак не зволікайте, зверніться до лікаря.

Папілома і рак – ВПЛ статевих органів

За даними статистики – наявність канцерогенних штамів вірусу підвищує розвиток онкології більш ніж на 50%, однак за підсумком, в злоякісну пухлину папілома перероджується лише у 10% жінок, в інших випадках кондиломатоз має зворотний розвиток.

Сподіватися на статистику все ж не варто, оскільки встановлено, що рак шийки матки займає 3 місце серед всіх онкологічних захворювань.

Генітальні папіломи високого онкогенного ризику найчастіше провокує ВПЛ №16, 18, при цьому більше 80% людей проходили комплексну терапію протягом 2 років повністю вилікувалися.

Про озлокачествлении кондилом може свідчити:

Постійний больовий синдром;
Запальний процес;
Нагноєння, кровоточивість новоутворень;
Швидке зростання;
Рясні з неприємним запахом виділення.

Передраковим станом на тлі кондиломатоза є дисплазія шийки матки, при виявленні патології зволікати з лікуванням не можна, необхідна термінова комплексна терапія. Але перш лікар повинен провести повну діагностику недуги.

Діагностика та методи терапії

Неотлагательного лікування вимагає папілома онкогенного типу високого ступеня ризику, особливо якщо спостерігаються множинні висипання на шкірі або в області геніталій.

Спочатку лікар проводить візуальний огляд і пальпацію ураженої ділянки. Якщо нарости локалізуються на статевих органах жінкам необхідно пройти гінекологічне, а чоловікам урологічне дослідження – виконується забір матеріалу, мазок або зішкріб, для виявлення ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом).

Також проводиться кольпоскопія, уретроскопія, біопсія, робиться забір крові, сечі.

Найбільш точні результати дають ПЛР-діагностика (дозволяє виявити тип вірусу) і Digene-тест (на рівні ДНК визначається концентрація ВПЛ, а також його серотип).

Якщо проведені дослідження підтвердили наявність злоякісних клітин, призначається оперативне лікування – радіохвильове, лазерне видалення або хірургічне висічення наростів.

Якщо новоутворення доброякісного характеру може застосовуватися кріодеструкція або електрокоагуляція. При одиничному ураженні можуть бути використані медикаментозні препарати некротизирующего дії.

Крім механічного видалення пацієнтам слід пройти противірусну та імуностимулюючу терапію.

Методи видалення

Кріодеструкція. Цей спосіб застосовується відносно невеликих папілом доброякісного характеру. Новоутворення обробляють рідким азотом, при цьому можливі неприємні відчуття (печіння, поколювання). Вплив критично низьких температур руйнує липидно-білкові структури, припиняє харчування патологічних тканин в результаті наріст відмирає.
Випалювання папіломи струмом змінної або постійної частоти (електрокоагуляція) дозволяє видалити невеликі новоутворення без ознак малігнізації. Процедура хвороблива, тому потрібна анестезія. Плюс методики в тому, що одночасно відбувається коагуляція кровоносних судин, це мінімізує ризик проникнення інфекції.
Лазерна деструкція. Проведення процедури не має обмежень – видаляють як злоякісні, так і доброякісні нарости будь-яких розмірів і локалізації. Лазер діє точково, не зачіпаючи здорові тканини. Глибина впливу регулюється лікарем. Ризик інфікування мінімальний. Після видалення залишаються малопомітні сліди, які згодом зникають.
Радіохвильова хірургія. Ця методика частіше інших застосовується щодо генітальних папілом. Радіохвилі випаровують внутрішньоклітинну рідину, в результаті чого висушується і відмирає саме новоутворення. Отриманий біоматеріал відправляють на гістологію. Після видалення наростів з шийки матки відновлення проходить протягом 1 місяця.
Хірургічне висічення. Ця методика застосовується рідко, тільки в екстрених випадках (масштабне ураження або глибокий онкологічний процес). Всі маніпуляції виконують під наркозом. Видаляють не тільки патологічну тканину, але і захоплюють декілька міліметрів здорової шкіри навколо. Є ризик інфікування, кровотечі. Тривалий період відновлення з регулярним перев’язуванням місця впливу.

Поряд з видимим усуненням проблеми необхідно придушити активність вірусу зсередини, для цього лікар призначає прийом противірусних ліків, наприклад – Изопринозин, Ацикловір, Генферон, інші. Також рекомендують приймати імуномодулятори – препарати інтерферону.

З одиничними висипаннями на шкірі можна впоратися самостійно, використовуючи речовини некротизирующего дії, але перед їх застосуванням консультація лікаря обов’язкова.

Медикаментозні препарати

Використовувати агресивні хімічні компоненти можна тільки при підтвердженні доброякісного характеру папіломи, злоякісні новоутворення таким чином видаляти протипоказано.

Важливо!Застосовувати некротизирующие кошти строго по інструкції, наносити виключно на папілому щоб уникнути травм (опіків) здорових ділянок шкіри.

Ферезол – масляниста рідина зі специфічним запахом. Необхідно кілька точкових припікань, після чого наріст темніє, всихає і відмирає.
Веррукацид – завдають точечно, зазвичай це 5 локальних припікань з інтервалом у кілька хвилин.
Криофарма – аналог кріотерапії. Оброблена препаратом папілома замерзає і поступово відривається.
Суперчистотел – використовується для виведення доброякісних шкірних новоутворень. Застосовувати локально до повного зникнення наросту.

Також для самостійного лікування використовують препарат Солкодерм, Подофиллин, Кондилин та інші агресивні речовини.