Папіломавірус людини або HPV (Human papillomavirus) являє собою одну з найбільш поширених інфекцій на Земній Кулі. Головною небезпекою вірусу папіломи людини є ризик розвитку онкологічного захворювання при зараженні канцерогенним штамом.
Онкогенні типи ВПЛ передаються через сексуальний контакт. Але, на відміну від інших статевих інфекцій мають окрему симптоматику.
Зміст
Шляхи інфікування
Лікарям відомо понад сотні різновидів папіломавірусу. Зараження ВПЛ з підвищеною канцерогенністю відбувається статевим шляхом. Такі штами вірусу провокують розвиток дисплазії епітелію і аденокарциноми (раку шийки матки).
Передача онкогенної вірусної інфекції відбувається при незахищеному сексуальному контакті (вагінальному або анальному). Інфікування при оральному сексі або петінг (погладжування геніталій обох партнерів) зустрічається значно рідше.
Попадання вірусу в організм через поцілунок з його носієм можливо. В цьому випадку розвивається папіломатоз гортані. Новоутворення з’являються на поверхні горла, ротової порожнини.
Ризик заразитися високоонкогенним типом ВПЛ контактно-побутовим шляхом вкрай низький. Контактний шлях інфікування характерний для неонкогенних штамів папіломавірусної інфекції.
Ще один спосіб передачі ВПЛ – перинатальний: коли дитина інфікується в період вагітності або при проходженні родових шляхів.
Хто в групі ризику
Враховуючи високу контагіозність папіломавірусної інфекції у групі ризику опиняються всі, хто веде активне сексуальне життя. Однак у більшості випадків імунна система справляється з клітинами вірусу, блокуючи їх розмноження і запобігаючи розвиток захворювання.
Але при зниженні захисних сил організму клітини вірусу вбудовуються в ДНК епітеліальних клітин, провокуючи розвиток папіломатозу та інших патологій.
Класифікація папіломавірусної інфекції
Всього виділяють близько ста двадцяти різновидів ВПЛ. Залежно від онкогенності (здатності трансформуватися в онкологічне захворювання) всі штами папіломавірусу класифікують на:
- ВПЛ високого онкогенного ризику (маркуються в лабораторіях, як вис або ВКР;
- ВПЛ низького онкоризику.
До ВПЛ високого онкогенного типу відносяться такі штами: HPV 16, HPV 18, HPV 31, HPV 33, HPV 35, HPV 39, HPV 45, HPV 51, HPV 52, HPV 56, HPV 58, HPV 59, HPV68. Серед них найбільш активними є 16,18 і 45 тип. Саме ці види папіломавірусної інфекції викликають рак шийки матки.
Можуть трансформуватися в онкозахворювання: HPV 6, HPV 11, HPV42, HPV 43, HPV 44.
Безпечні в плані розвитку онкології HPV 1, HPV2, HPV3, HPV 5, HPV 10, HPV 27, HPV 53, HPV 54, HPV 55, HPV 62 і HPV 67.
Захворювання, викликані папіломавірусом і їх симптоми
Головні ознаки зараження папіломавірусною інфекцією – поява новоутворень (бородавок, папілом, а також виявлення дисплазії шийки матки).
Прості бородавки
Їх поява пов’язана з інфікуванням 1 -5, 10, 28, 49 штамом папіломавірусу. Вони класифікуються на:
- Плоскі (юнацькі) – новоутворення, злегка підняті над поверхнею шкіри, тілесного кольору, зазвичай виникають у підлітків в пубертатний період;
- Шипицы (підошовні нарости) – новоутворення, розростається в глибину, внаслідок чого здавлюються нервові закінчення, і виникає больовий синдром;
- Вульгарні – жорстке сферичне новоутворення з лускатою поверхнею, з’являються на ліктьових згинах, колінних чашечках, на долонях і пальцях рук.
Гострокінцеві кондиломи
Дислокуються в області геніталій, анального отвору, на губах і в ротовій порожнині. Їх провокують 6,11,13,16.18,31,35 штам. Передаються через сексуальний контакт. У рідкісних випадках причиною зараження може стати недотримання правил особистої гігієни: користування громадським туалетом або душової, загальні рушники, мочалки, мило.
Можливе інфікування дитини від матері в період пологів. Однак достатній рівень імунного захисту малюка допомагає йому уникнути розвитку інфекції.
Папіломи гортані
Одинадцятий тип паппилломавирусной інфекції відповідальний за виникнення множинних доброякісних новоутворень на голосових зв’язках. Часто їм новонароджені інфікуються, якщо у матері є генітальні кондиломи.
Бовеноидный папулез
Розвиток захворювання характеризується появою навколо геніталій плоских тілесних бляшок, що нагадують юнацькі нарости. У групі ризику знаходяться чоловіки, що віддають перевагу часту зміну сексуальних партнерок. Діагностується папулез при зараженні 16,18,31,33,51 і 54 штамами.
Дисплазія матки
Найбільший онкориск для жінок представляє інфікування 16,18,31,33,39,42,43,55,57,59,61 ,66,67 типами папіломавірусу. Ці штами здатні трансформувати епітеліальні клітини слизової матки в цервикальную интраэпителиальную неоплазію – дисплазію матки, яка переростає в аденокарциному.
Хвороба Боуена
Шістнадцятий і вісімнадцятий штами папіломавірусної інфекції викликає рак епітелію пеніса.
Окремі групи вчених дотримуються думки, що будь-онкологічне захворювання, незалежно від його локалізації, викликана зараженням папіломавірусом людини. Така теорія базується на тому, що онкологія – це трансформація епітеліальних клітин шкіри або слизової оболонки. А канцерогенез окремих видів папіломавірусу призводить до розвитку дисплазії епітеліальних тканин, що є передраковим станом. Своє стовідсоткове підтвердження запропонована теорія отримує у поетапному розвитку раку шийки матки, причиною якого є небезпечний штам ВПЛ.
Існують окремі дослідження взаємозв’язку ВПЛ і раку грудей або горла. Однак міжнародним співтовариством дані напрацювання ще не визнані. Проте вчені відповідальної групи впевнені, що незабаром міжнародне медичне співтовариство визнає малігнізацію тканин наслідком розвитку папіломавірусної інфекції.
Важливо! Зниження імунного захисту організму сприяє активізації будь-якого вірусу, в тому числі і ВПЛ.
Діагностика ВПЛ і її ціна
Будь-яке дослідження здійснюється за направленням лікаря. А первинна консультація супроводжується профілактичним оглядом гінеколога або уролога. Якщо при огляді у лікаря виникають підозри або він виявляє підозрілі новоутворення, видається направлення на клінічні дослідження. Здати їх можна в спеціалізованій лабораторії. Вартість аналізу залежить від клініки і міста проживання.
Полімеразна ланцюгова реакція
Базовий метод визначення наявності в крові людини папіломавірусу – полімеразна ланцюгова реакція, скорочено ПЛР. Застосовується для виявлення штамів ВПЛ, схильних до малігнізації.
Аналіз ПЛР являє собою зішкріб з трьох точок (цервікальний канал, піхва, шийка матки) – для жінок і зішкріб з поверхні слизової пеніса для чоловіків.
Розшифровкою аналізу повинен займатися кваліфікований лікар-онколог. Неправдивий результат ПЛР – дослідження може бути викликаний будь-яким порушенням процедури забору матеріалу, навіть таких незначних, як похитування столу, на якому воно виконується. При цьому неправдивий результат може бути, як помилково позитивним, так і хибнонегативних.
Важливо! За даними медичної статистики приблизно 1/5 всіх ПЛР – досліджень на наявність ВПЛ показали помилковий результат.
І похибка не залежала ні від реактивів, ні від сучасності устаткування.
Крім кількісних показників за допомогою розгорнутого аналізу ПЛР можна провести генотипування високоонкогенних штамів ВПЛ. Таке типування дозволяє не тільки встановити, що людина інфікована папіломавірусною інфекцією, але і оцінити рівень онкогенності вірусу.
Digene – тестування
Інноваційний аналіз, що здобуває все більшу популярність. Digene застосовується для скринінгу рівня концентрації клітин папіломавірусу. Зазначений тест дозволяє визначити ступінь онкогенності штами ВПЛ, що вразила пацієнта.
Найчастіше Digene – тестування застосовують у комплексному дослідженні, поряд з цитологічним аналізом.
Аналіз на цитологію
Цитологічний мазок бере гінеколог під час профілактичного огляду пацієнтки. Існує дві назви методики – Цитологія і рідка цитологія.
У лабораторії за допомогою мікроскопа проводиться якісний (кац) скрін змінених клітин для встановлення їх схильності до малігнізації. При нормальній мікрофлорі патологічно змінених клітин немає, а їх наявність свідчить про розвиток захворювання. При виявленні змін у епітеліальних клітинах ставиться діагноз дисплазія матки.
Гістологічний аналіз
На відміну від цитології гістологічне дослідження (біопсія) аналізує фрагмент тканин, забір яких відбувається під час урологічного або гінекологічного огляду. За допомогою потужного мікроскопа лаборант оцінює якісні показники змін фрагмента епітеліальної тканини.
Періодичність проведення досліджень
Щоб не пропустити початкову стадію інфікування папіломавірусом високого канцерогенного ризику всім жінкам рекомендовано проходити профілактичний огляд у гінеколога і здавати аналіз на цитологію. Частота здачі аналізів залежить від віку пацієнтки:
- Жінкам молодше тридцяти при негативному тесті на ВПЛ слід повторити дослідження через три – чотири роки. При виявленні змінених епітеліальних клітин призначається повторний аналіз через вісім –десять місяців. При прогресуванні захворювання потрібні додаткові дослідження: кольпоскопія, біопсія. За результатами додаткових аналізів лікар робить призначення;
- Жінкам від тридцяти до шістдесяти років при негативних результатах повторне дослідження проводиться через п’ять років. При підтвердженні наявності ВПЛ з високим ступенем малігнізації додатково призначається біопсія та кольпоскопія;
- Для жінок старше шістдесяти років, при відсутності позитивних результатів на ВПЛ, повторні дослідження не призначаються. Це пов’язано з вкрай низьким ризиком розвитку онкологічних новоутворень матки в такому віці.
Терапія ВПЛ з високою онкогенів
Починають лікувати папіломовірусну інфекцію, пам’ятайте: повністю позбутися від неї не вдасться. Головним напрямком противірусної терапії є деактивація ВПЛ, зниження його кількісних показників, активізація імунної системи організму.
Терапія папіломавірусу включає:
- Видалення новоутворення (доброякісного або онкогенного);
- Застосування противірусних препаратів;
- Посилення захисних сил організму.
Важливо! Домашнє лікування високоонкогенних штамів ВПЛ не тільки не ефективно, але і може послужити до розповсюдження вірусу.
Особливу обережність слід дотримуватись при лікуванні новоутворень в районі геніталій.
Заходи профілактики
Головний шлях інфікування папіломавірусом — це відкритий статевий контакт. Секс в презервативі знижує ймовірність зараження, хоча і не гарантує 100% захисту.
Ризик інфікування ВПЛ безпосередньо залежить від кількості сексуальних партнерів. Моногамні (родинні) відносини – одна з найкращих захистів від вірусу папіломи.
Імунна система виконує роль бар’єру та усуває ВПЛ, не давши йому прижитися. Перенесений штам ВПЛ у більшості випадків захищає від його повторного виникнення. На такому принципі превенції заснована вакцинація проти самих онкогенних типів папіломавірусної інфекції.
Також захистять від інфікування ВПЛ такі запобіжні заходи:
- Використання особистих засобів гігієни в громадських місцях (лазня, душова, басейн);
- Міцний імунітет;
- Відсутність шкідливих звичок;
- Чергування фізичних навантажень і відпочинку;
- Прийом полівітамінних комплексів двічі на рік (осінь, весна).
Пам’ятайте, прості запобіжні заходи не тільки економлять ваші гроші, але й здатні запобігти розвитку такого страшного захворювання, як рак.